- усмішкуватий
- —————————————————————————————усмі́шкуватийприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
усмішкуватий — а, е, розм. З усмішкою; схильний усміхатися … Український тлумачний словник
усміхнений — всміхнений (з усмішкою), у[в]сміхнутий; усмішкуватий, усмішливий (з усмішкою; схильний усміхатися) … Словник синонімів української мови
усмішкуватість — тості, ж., розм. Абстр. ім. до усмішкуватий … Український тлумачний словник
мефістофельський — а, е. Такий, як у Мефістофеля. || перен. Уїдливо насмішкуватий. Мефістофельська усмішка … Український тлумачний словник
смішинка — и, ж., розм. 1) Насмішкуватий, веселий, радісний вираз (очей тощо). 2) Те саме, що смішок 1). •• З сміши/нкою злегка усміхаючись … Український тлумачний словник